З днем Св. Миколая!

Думаю, всі знають як цей день святкують в Україні, а от як щодо інших країн? Адже завжди хоч якась деталь, але все таки відрізняється від привичного для нас (наприклад, сама дата святкування - католики відмічають це день 6 грудня). 

Тому ця стаття про традиції відзначання дня Св. Миколая в інших країнах.

В Австрії в день свята спершу вулицями міст ходить зграя лихих Крампусів-чортІв - відбувається справжній чортячий парад. Вони гримлять ланцюгами, кричать, лякають перехожих. Але ось на майдані біля собору з'являється Святий Ніколаус - і чортівня злякано відступає, тікає й ховається. Настає час подарунків. Лихий чорт, що приносить різки, ходить за Миколаєм у Хорватії та Словаччині. У Чехії ж, коли Святий Мікулаш рушає до дітей, його супроводять ангелик і чорт-паркел. Кожен з них має по книзі - там занотовані добрі та лихі справи кожної дитини. Перш ніж вручати дарунки, чиниться суд, чи заслужив малюк на небесні гостинці.

У Нідерландах свято починається ввечері 5 грудня - діти й дорослі таємно дарують одне одному подарунки, які супроводять листівки з віршами, присвяченими адресату. У вірші слід передати всі найкращі побажання - так ніби це написав сам Святий Миколай. Саме ж свято починається вранці. За народними голландськими повір'ями Сінтерклаас приїздить до країни з далекої Іспанії (чому саме з Іспанії - ніхто не знає). Визначний гість прибуває з моря на кораблі через Роттердам, зустрічають його у крихітному рибальському селі Моннікендам, що недалечко від Амстердаму. Супроводить святого пошт зі слуг-маврів, які звуться Чорні Піти й одягнені, як середньовічні пажі. Усі вони сходять із корабля - на набережній їх урочисто вітають бургомістр, альдермен, члени міського правління та юрми радісних людей. Сінтерклаасу підводять білого коня. Дзвонять дзвони, стріляють гармати, в небі пломеніють феєрверки. Святкова процесія рушає центральною вулицею через усе місто. Потім святий гість зі слугами відвідує різні дитячі заклади (школи, лікарні тощо). Ближче до Різдва Сінтерклаас приходить у родини. Коли наближається час гостини, батьки намагаються залишити малюків насамоті у вітальні. Тихенько прочиняються двері, у щілину просувається чорна рука й розкидає цукерки та фрукти. Доки діти збирають солодощі, до кімнати поважно заходить Святий Миколай. Він розпитує дітей про їхні справи, навчання, успіхи, невдачі, мрії, а також примхи й непослух (адже як небесних опікун усе знає!), трохи хвалить, трохи докоряє, дає поради та настанови - та йде. Подарунки ж будуть пізніше. На Святий вечір діти залишають на вікні чи біля каміну своє взуття, біля нього гостинці для коня Сінтерклааса (моркву, сіно, окраєць хліба). Вночі Святий об'їде по дахах все місто, всю країну, а Чорний Піт спуститься по димоходу й покладе кожному належні подарунки. Серед них є й обов'язкові - традиційні святкові солодощі: вершкові льодяники у формі троянди, гвоздики та сердечка, шоколадні чи мигдалеві ініціали дитини, марципанові поросятка, коник і сам Сінтерклаас, різні фігурки-медівники.

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин - адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє. Про пригоди Миколаєвого ослика є багато історій. Це не небесний гість, а справжній земний віслюк. Але за німецькими легендами, Ніколаус завжди бере чотириногого помічника тільки з тієї ослячої родини, в якій від пра-пра-пра-прадідів тягнеться неперервна родова лінія. Легко здогадатися, що давній предок цього знаменитого роду колись віз на собі до Єрусалиму Іншого важливого Вершника...

У Італії на острові Сардинія є невелике містечко Сассірі. Його покровителем вважається Микола Чудотворець, тому й головне свято міста припадає на 6 грудня. Вже багато років у Сассірі існує гарна традиція під назвою Rito delle nubili. Полягає вона в тому, що протягом усього дня у свято Святого Миколи молодим нареченим дарують подарунки.

В Албанії день Святого Миколи більше відомий, як свято Миколи Зимового. Починають його відзначати албанці увечері 5 грудня, і святкують весь день 6 грудня. Напередодні свята люди в будинках запалюють свічки і дотримуються посту до півночі. А потім на стіл подається смажений ягня або свинина. Починається святкова трапеза, і люди говорять один одному такі слова: «Нехай Ніч Святого Миколая допоможе тобі!».

У Франції Святий Миколай Чудотворець вважається покровителем Лотарингії, і саме в цій області день Святого Миколая святкують особливо активно. Більш того, це офіційне свято регіону.
У маленькому містечку Сан-Ніколя-де-Пор день Святого Миколая святкується дуже незвично. Увечері з центру міста виходить святкова процесія і рухається по головних вулицях, супроводжувана фанфарами. На чолі процесії йде білобородий старець - Святий Миколай. А супроводжує його привид з різками в руках, щоб відшмагати неслухняних діточок. А після покарання пустунів, привид забирає їх з собою в мішку.

В Польщі напередодні ввечері вішають чисті білі панчохи (діти в деяких сім'ях, викладають нещодавно начищені черевики) сподіваючись, що вони будуть наповнюватися горіхами і мандаринами, але не вугіллям… Тут Св. Миколая приходить як єпископ в яскравому одязі, несучи золотий посох, що нагадує гак пастуха. Спустившись з небес помічник ангел, Святий Миколай мандрує пішки, верхи або в санях, запряжених білим конем.