Обмани себе

Хотілося б вам змінити ваше бачення світу або випробувати галюцинації? Люди, як правило, асоціюють такі явища з прийомом наркотиків, таких як ЛСД. Проте є способи розширити свої межі сприйняття і без того щоб удаватися до заборонених речовин. Усе що потрібне – це зрозуміти, як працює наш мозок. Наш розум – це не дзеркало того, що відбувається навкруги. Велика частина того, що ми бачимо у зовнішньому світі виходить зсередини і є побічним продуктом того, як мозок обробляє відчуття. За останні роки учені знайшли декілька способів, які розкривають оманливість наших органів чуття, і ось деякі з них. 

1. Процедура Ганцфелда

На перший погляд це може здатися поганим розіграшем. Процедура Ганцфелда є м’якою технікою сенсорної ізоляції, яка уперше була запропонована в експериментальній психології в 1930-х роках. Для цього експерименту треба настроїти радіо на перешкоди, лягти на диван і за допомогою лейкопластиря прикріпити на очі по половинці кульок від настільного тенісу. Протягом хвилини людина починає випробовувати галюцинації. Деякі люди бачать коней, що біжать в хмарах, інші чують голос померлого родича.

Вся річ у тому, що наш розум залежить від відчуттів і коли їх стає дуже мало, наш мозок починає винаходити свої власні.

2. Зменшення болю

Якщо ви раптом злегка поранилися, подивіться на пошкоджену частину за допомогою перевернутого бінокля. В цьому випадку, біль повинен зменшитися.

Учені з Оксфордського університету в експерименті продемонстрували, що якщо дивитися на поранену руку через далекий кінець бінокля, це візуально зменшує розмір руки, а також біль і припухлість.

Це говорить про те, що навіть основні відчуття такі як біль залежать від нашого бачення.

3. Ілюзія Пінокіо

Для цього досвіду потрібно два стільці і пов’язку на очі. Людина з пов’язкою сідає на задньому сидінні, направивши погляд у напрямі попереду сидячої людини. Потім той, у кого зав’язані очі, простягає руку і поміщає її на ніс того, хто сидить попереду.

В той же час іншою рукою він торкається свого носа і починає злегка погладжувати обидва носи. Приблизно через хвилину, більше 50 відсотків людей заявляють, що їх ніс подовжується. Це називається ефект Пінокіо або пропріорецепція.

4. Обман мислення

Підніміть праву ногу на декілька сантиметрів від підлоги і почніть рухати її у напрямі годинникової стрілки. Поки ви це робите, використовуйте вказівний палець правої руки, щоб намалювати в повітрі цифру 6. Ваша нога почне обертатися проти
годинникової стрілки, і ви нічого не зможете з цим поробити.

Ліва половина мозку, яка контролює праву частину тіла, відповідає за ритм і синхронність. Вона не може впоратися з роботою двох протилежних рухів в один і той же час і поєднує їх в один рух.

5. Обман слуху

Цей трюк можна виконати з трьома людьми, один з яких буде піддослідним, а інші два – спостерігачами. Також вам потрібні будуть навушники, приєднані до двох пластикових трубок з двох сторін. Попросите випробовуваного сісти на стілець на рівному видаленні між двома спостерігачами. Кожен спостерігач по черзі говорить в трубку з відповідного боку. Слухач в цьому випадку правильно визначає напрям звуку.

Якщо ж помінятися трубками і почати говорити, то слухач заплутається, і вказуватиме протилежний від звуку напрям.

Слухова локалізація – це здатність людини визначати напрям на джерело звуку. Слухова система людини наділена обмеженими можливостями визначати відстань джерела звуку, і грунтується на міжзвуковій різниці в часі. Коли ви міняєте трубки, то задіюється сприйняття нейронів з протилежного боку мозку і чоловік не може визначити джерело звуку.

6. Ілюзія гумової руки

Більше десяти років тому психологи виявили ілюзію, яка дозволяє переконати людину в тому, що гумова рука є його власною. Для цього досвіду потрібна гумова рука або надута гумова рукавичка, шматок картону і два пензлики. Помістите гумову руку на стіл перед собою, а свою руку заховайте за картон. Попросите когось одночасно погладжувати справжню і гумову руку, використовуючи одні і ті ж рухи пензликами.

Через декілька хвилин у вас з’явиться відчуття, ніби штучна рука стала вашою плоттю. Якщо попросити іншу людину ударити гумову руку, людина відчує занепокоєння і біль, оскільки мозок переконаний, що гумова рука справжня.

7. Звук, який чутний тим, кому до 20-ти

Цей звук – синусоїда частотою 18 000 Герц чутна тим, кому ще немає 20-ти років. Він використовується деякими підлітками як рингтона на мобільному телефоні, щоб інші люди не змогли почути, чи дзвонить телефон.

У міру того, як людина стає старшою, він втрачає здатність чути звуки вищих тонів і тому тільки молоді люди молодше 20 здатні його почути.

8. Ефект Пуркиньє

Ян Пуркиньє – засновник сучасної нейронауки, будучи ще дитиною, виявив цікаву галюцинацію. Він закрив очі, повернув голову у бік сонця і почав швидко водити рукою вперед-назад перед закритими очима.

Через декілька хвилин, Пуркиньє помітив різноколірні фігури, які ставали усе більш хитромудрими.

Згодом учені створили спеціальні окуляри, на яких спалахувало світло в певній частоті. Така стимуляція створює коротке замикання у візуальній корі мозку, і клітини починають “спалахувати” непередбачуваним чином, що веде до появи вигаданих зображень.

9. Обман сприйняття світла

Подивитеся в центральну точку (знак плюса) чорно-білого зображення в течію, принаймні, 30-ть секунд, а потім відведіть погляд на стіну, і ви побачите яскраву пляму. Моргніть кілька разів. Що ви бачите?

Подивитеся на око червону папугу, поки повільно лічете

 до 20-ти, і потім швидко подивитеся в одну точку в порожній клітині. У вас перед очима повинне з’явитися туманне зображення синьо-зеленого птаха в клітині. Те ж саме можна виконати із зеленим кардиналом і в клітині з’явиться невиразний силует птаха пурпурного кольору.

Коли ми дивимося на зображення упродовж якогось часу, а потім замінюємо його білим фоном, то з’являється залишковий образ. Це пояснюється тим, що фоторецептори (палички і колби) очей втомлюються, виникає дисбаланс інформації і з’являється післяобраз.

10. Ілюзія силуету, що обертається

Подивитеся на силует дівчини, що обертається. Ви бачите, як він обертається по годинній або проти годинникової стрілки? Як правило, якщо ви бачите як силует обертається в одному напрямі, скажімо проти годинникової стрілки, то вам складно побачити його в протилежному напрямі.

Насправді, це двомірне зображення не обертається в якому-небудь напрямі, а зрушується вперед – назад. Але наш мозок сприймає його як тривимірне зображення й інтерпретує відповідно.

Якщо ви подивитеся навколо зображення, сфокусувавшись на тіні або іншій частині, ви зможете змусити свою візуальну систему перебудуватися на інший напрям.